ВІД МАГЕРСЬКОГО СКАРБУ ДО СУЧАСНОГО АРТУ: СТАРТУЄ КОНКУРС «ГРИВНЯ ОЧИМА МОЛОДІ»

Символічно, що найперший захід, який свого часу відбувся у Світлиці Української державності, був присвячений саме історичній даті 1 березня 1918 року — дню ухвалення «Закону про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів», яким було запроваджено власну валюту — гривню. Тим знаковим заходом став «Діалог про національну валюту».

Відтоді ця традиція живе: вже третій рік поспіль Світлиця Української державності об’єднує нашу інститутську спільноту. Цьогоріч ми знову запрошуємо вас долучитися до «Діалогу про національну валюту» під символічним гаслом: «Гривня – спадщина предків, міць держави, символ незалежності».

Гривня — це не просто гроші, це свідок тисячоліть нашої історії. Ще до нашої ери вона слугувала основною мірою розрахунків, яскравим прикладом чого є золота пектораль-гривна IV ст. до н.е. з кургану Товста могила. За часів Володимира Мономаха активно використовувалася саме чернігівська гривна. Як грошова одиниця вона відома ще з часів Київської Русі та згадується у літописі «Повість минулих літ». В епоху Київської Русі карбувалися златники і срібники Володимира Великого. Це була високохудожня монета з гербом-тризубом, портретом князя і словесною легендою на аверсі: "Володимир на столі, а се його злато (сребро). Для нас ця історія є надзвичайно близькою, адже саме на нашій землі, у Ніжині, було знайдено славетний Магерський скарб, який складався з монет часів Київської Русі. Ніжинський скарб дав початок історії нумізматики Київської Русі.

Важливий рубіж у новітній історії настав 1 березня 1918 року. У Житомирі Мала Рада під головуванням Михайла Грушевського ухвалила «Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Цим актом було запроваджено власну валюту Української Народної Республіки — гривню та розмінні грошові знаки (шаги). Тоді Михайло Грушевський влучно зазначив: «Іншої грошової одиниці у нас не було, крім гривні, їй годиться й бути нашою монетною одиницею... Була вона одиницею за нашої старої держави – нехай буде і за нової...».

Саме тоді постало й інше не менш важливе завдання — створити впізнаване візуальне обличчя нової держави. Молодій українській республіці була потрібна власна айдентика, і до цієї роботи активно долучився наш видатний земляк із Чернігівщини — художник-графік Георгій Нарбут. Народившись на хуторі Нарбутівка Глухівського повіту, він увібрав у себе глибоку любов до козацької старовини й витонченої естетики.

Окрім дизайну перших державних знаків — банкнот і поштових марок УНР, він опрацював проєкти Державного Герба та Печатки. 18 липня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив створену Нарбутом малу Державну печатку: зображення козака з піщалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено тризуб Володимира Великого.

Фактично, Нарбут розробив перший «фірмовий стиль» нашої держави. Він навіть придумав унікальний шрифт, який сучасні дизайнери й досі активно використовують у своїх роботах, щоб підкреслити справжню українськість.

Розуміючи, що невіддільною складовою держави є її мова, митець створив ілюстровану «Українську абетку», що стала справжнім національним здобутком і еталоном української каліграфії. У ній Нарбут геніально поєднав свій талант малюнка, колористики, графіки й фірмових шрифтів, заклавши основи суто українського графічного стилю. Він довів, що кожна банкнота, літера чи марка — це не просто зображення, а маніфест незалежності. Митець помер у 1920 році у віці всього 34 років, але його шлях став прикладом того, як талант і патріотизм змінюють світ.

Конкурс «Гривня очима молоді»: створи дизайн майбутнього!

Надихнувшись цією могутньою історією, науково-популярна студія «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію» спільно зі Студентською радою запрошують творчу молодь долучитися до конкурсу створення дизайну гривні майбутнього!

Цьогоріч ми пропонуємо осмислити образ української гривні крізь призму символів сили духу, культури й національної самосвідомості. Натхненням для ваших робіт стануть знакові події та постаті, що утворили дивовижне, майже містичне переплетення у календарі:

• 25 лютого (за новим стилем) ми відзначаємо 155-річчя від народження Лесі Українки — символу незламності, інтелектуальної величі та гідності. Сьогодні ця дата утверджується в Україні ще й як День української жінки.
• 1 березня 1918 року — Українська Центральна Рада ухвалила закон про запровадження гривні. Адже гроші — це не просто засіб розрахунку чи папірці в гаманці. Це своєрідний код нації, візуальний маніфест її незалежності у якому зашифровано нашу культуру та історію.
• І дивовижним чином, саме 25 лютого, але вже за старим стилем (що за сучасним календарем припадає на 9 березня), світ побачили ще два велетні: голос нації та духовний пророк України Тарас Шевченко та видатний графік, творець нашої національної айдентики Георгій Нарбут.

Цей унікальний календарний місток від 25 лютого до 9 березня, у самому серці якого б'ється дата народження української гривні (1 березня), немов об’єднує в єдине ціле жіночу силу, пророче поетичне слово та візуальний код нашої державності.

Студентський актив науково-популярної студії «Знаймо й пам’ятаймо нашу історію» (керівник к.і.н, ст.наук.сп. Тетяна Шахрай) підготував відео «Історія української валюти». Це історія про державність, культуру й тяглість традиції, що формує наше сьогодення та майбутнє. tiktok instagram

Окремою частиною проєкту стало відео «“Шаг” у творах письменників: історичний погляд», у якому розкрито, як розмінна монета — шаг — відображалася в українській літературі та суспільній свідомості. Через художні тексти автори демонструють, що навіть найменша грошова одиниця має культурну й історичну вагу, адже вона є свідком епохи та віддзеркаленням повсякденного життя українців.

Запрошуємо вас поєднати цю величну історичну спадщину, духовну міць наших пророків та втілити власне бачення у своєму унікальному дизайні.

ДОЛУЧАЙТЕСЯ, АДЖЕ САМЕ ВИ СТВОРЮЄТЕ ІСТОРІЮ СЬОГОДНІ!