ЮРІЙ ЛИСЯНСЬКИЙ І АФРИКА: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ВИМІР ПОДОРОЖЕЙ УКРАЇНСЬКОГО МОРЕПЛАВЦЯ

У контексті сучасних міждисциплінарних досліджень та осмислення глобальних історико-культурних процесів відбулося чергове засідання науково-популярної студії «Знаймо та пам’ятаймо нашу історію» (керівник — к.і.н., ст. наук. співробітник Тетяна Шахрай) за участю активу студентської ради. Темою зустрічі стало обговорення «Африка та Україна: діалог через віки та континенти».

Символічним акцентом міждисциплінарного обговорення стало звернення студійців до постаті Юрія Лисянського — видатного мореплавця, дослідника, географа, океанолога, картографа й етнографа, нашого земляка з Ніжина. Його постать стала важливим містком між Україною та далекими континентами, зокрема Африкою, яку він описував під час навколосвітніх подорожей. Його праці є не лише цінним історико-географічним джерелом, а й прикладом раннього міждисциплінарного осмислення світу, де поєднувалися знання з географії, етнографії, біології та історії. Звернення до спадщини нашого земляка органічно доповнило ідею Африки як «живої лабораторії», у якій переплітаються історія подорожей, наукові відкриття, культурні контакти та міжцивілізаційний діалог.

У межах осмислення локальної історії важливо пам’ятати, що Ніжин — місто з багатою історичною спадщиною. Воно тісно пов’язаною з постаттю Юрія Лисянського. Так, поруч із Ніжинським агроінститутом розташовані знакові пам’ятки: будинок кінця XVIII — першої половини XIX ст., де народився та провів дитинство майбутній мореплавець, а також церква Іоанна Богослова, де служив його батько, протоієрей Федір Лисянський.

Особливу увагу учасників привернула тематична виставка в бібліотеці, підготовлена завідувачкою бібліотеки Іриною Ярмак та присвячена життю й науковій спадщині Юрія Лисянського. Експозиція об’єднала матеріали про його навколосвітні подорожі, дослідницьку діяльність, описи природи й культур народів різних континентів, а також видання, що повертають ім’я видатного ніжинця в український науковий і культурний простір.

В історичному вимірі Африка є колискою цивілізацій, серед яких особливе місце посідає Стародавній Єгипет — один із центрів зародження державності, писемності та наукових знань. Водночас історичний досвід африканських країн, пов’язаний із боротьбою за незалежність і національну ідентичність, у межах компаративного підходу дає змогу провести паралелі з історією України та глибше осмислити спільні механізми державотворення й культурного розвитку.

До міждисциплінарного обговорення долучилися кандидат сільськогосподарських наук, завідувач кафедри агрономії Наталія Лавська, кандидат географічних наук, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Ольга Безпала та художній керівник Наталія Панас. Під час зустрічі учасники обговорили природні ресурси, мовне й біологічне різноманіття Африки, провели паралелі з Україною, а також звернули увагу на музичну культуру двох народів, порівнюючи африканські барабани, калімбу й кору з українськими народними інструментами — бандура, кобза, сопілка та дримба.

Друга частина зустрічі пройшла у форматі мозкового штурму, де студенти ставили один одному запитання, дискутували про історичні та культурні зв’язки між Україною й Африкою, аналізували спільні риси національного розвитку, символіку, мовне різноманіття та роль природного середовища у формуванні суспільств. Попри те, що засідання проходило під час повітряної тривоги й учасникам довелося змінити локацію — перейти зі Світлиці Української Державності до укриття інституту, — атмосфера зустрічі залишалася надзвичайно активною, творчою та пізнавальною. Це ще раз засвідчило важливість науки, культури та історичної пам’яті навіть у складних умовах сьогодення.

Африка як «жива лабораторія» відкриває широкі можливості для інтеграції знань і формування міждисциплінарного мислення. Поєднання історичного, біологічного, мовознавчого та соціального підходів дозволяє не лише глибше зрозуміти сам континент, а й побачити його у ширшому світовому контексті — зокрема через паралелі з історією та культурою України. У цьому контексті показовою є постать Юрія Лисянського — нашого земляка з Ніжина, чия дослідницька діяльність і описи далеких континентів, зокрема Африки, органічно вписуються в ідею міждисциплінарного пізнання світу. Саме такі постаті та підходи формують цілісне бачення світу як взаємопов’язаного простору культур, історій і наукових знань.

Тетяна Шахрай, завідувач лабораторії національно-
патріотичного виховання та міжнародних зв’язків