У Харкові пройшов важливий професійний діалог про майбутнє українського права під час Х Харківського міжнародного юридичного форуму

21–25 вересня 2026 року для української правничої спільноти стали особливим часом професійного спілкування, наукового обміну та осмислення майбутнього юридичної науки й освіти. Саме в ці дні проходить ювілейний Х Харківський міжнародний юридичний форум - один із масштабних майданчиків сучасного правничого діалогу в Україні, який об’єднує науковців, викладачів, суддів, адвокатів, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, міжнародних експертів і здобувачів освіти.

Ювілейний характер Форуму надає цій події особливого значення. За роки свого існування він перетворився з окремого наукового заходу на потужну міжнародну платформу, де не лише обговорюються актуальні правові проблеми, а й формуються сучасні підходи до їх розуміння, окреслюються перспективи розвитку законодавства, юридичної практики та правничої освіти.

Участь у такому професійному середовищі є важливою передусім тому, що сучасне право розвивається надзвичайно динамічно. Війна, питання захисту прав людини, європейська інтеграція України, цифровізація, штучний інтелект, кібербезпека, повоєнне відновлення, екологічні виклики, розвиток місцевого самоврядування та трансформація державних інституцій ставлять перед юридичною наукою нові питання, на які неможливо відповідати виключно за допомогою усталених підходів.

Саме тому такі форуми мають важливе значення і для юридичної освіти. Сьогодні недостатньо лише знати норми законодавства - майбутній правник повинен розуміти процеси, які змінюють саму природу правовідносин, уміти працювати з новими технологіями, орієнтуватися у європейських та міжнародних стандартах, бачити взаємозв’язок права з економікою, суспільством, державним управлінням та сучасними глобальними викликами.

До роботи Х Харківського міжнародного юридичного форуму долучився кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» Дмитро Володимирович Кузьмін, для якого участь у такому професійному та науковому середовищі стала можливістю бути частиною важливого загальноукраїнського правничого діалогу.

Особливо цінним у цьому контексті є поєднання академічної науки та практичного досвіду. На дискусійних майданчиках Форуму порушуються питання, які безпосередньо визначатимуть зміст права та юридичної професії найближчими роками. Від проблем конституційної стійкості та міжнародно-правової відповідальності до штучного інтелекту, екологічного відновлення, продовольчої безпеки, медіації, відповідального ведення бізнесу та майбутнього юридичної освіти - усі ці напрями демонструють, наскільки широким і багатогранним стає сучасний правничий дискурс.

Особливість цьогорічного Форуму полягає саме в широті його тематики. Конституційне та муніципальне право, приватне право, міжнародне приватне право, медіація, правозастосування, штучний інтелект, кібербезпека, кримінальне право, оподаткування, юридична клінічна освіта, аграрне право, продовольча безпека та екологічне право - усі ці напрями були об’єднані спільною проблемою: яким має бути сучасне право та як підготувати правника до професійної діяльності в умовах стрімких змін.

Перший день: сучасне муніципальне право та нові підходи до приватноправової відповідальності

Перший день Форуму був насичений дискусіями, які стосувалися як публічного, так і приватного права.

Важливе місце посіла панель «Місцеве самоврядування: стійкість, адаптація, розвиток», у межах якої розглядалися концептуальні засади муніципального права, взаємодія держави й територіальних громад, європейські підходи до організації місцевої влади та межі самостійності органів місцевого самоврядування. Серед учасників дискусії - відомі українські та зарубіжні науковці.

Зокрема, Олександр Батанов, доктор юридичних наук, професор, представив доповідь «Нова парадигма українського муніципального права в умовах сучасних викликів». Казімєж Бандажевський, професор Ягеллонського університету та суддя Вищого адміністративного суду Республіки Польща, зосередив увагу на темі «Вплив адміністративних судів на законотворчу діяльність органів місцевого самоврядування як одна з важливих місцевих проблем».

Концептуальний погляд на співвідношення місцевого та державного рівнів влади представив Віталій Серьогін, доктор юридичних наук, професор, декан юридичного факультету Каразінського університету, у доповіді «Місцеве самоврядування і держава: концептуальні засади взаємодії в системі багаторівневого управління».

Окремий європейський вимір дискусії представив польський науковець Мацей Серованєць, професор Університету Миколая Коперника в Торуні, який порушив питання європейських цінностей служіння в органах місцевого самоврядування. Продовженням цієї проблематики стали виступи Тетяни Коломоєць та Сергія Федчишина, присвячені реалізації європейських принципів у діяльності публічної влади.

Показовими стали також доповіді Костянтина Солянніка про межі самостійності місцевого самоврядування та Олега Петришина, який звернувся до балтійського досвіду та європейської автономії місцевого самоврядування. Такий підхід демонструє, що муніципальне право сьогодні розглядається не лише як сукупність норм про повноваження місцевих рад, а як важлива складова багаторівневого врядування та європейської правової культури.

Цікавим за змістом став і воркшоп «Право недоговірної відповідальності перед лицем нових викликів: досвід країн ЄС та України». Його учасники звернулися до проблем, які ще донедавна здавалися винятково теоретичними, але сьогодні вже безпосередньо впливають на розвиток приватного права.

Сільвія Мартінеллі, адвокат і постдокторант Байройтського університету, виступила з темою «Від штучного інтелекту до відповідальності: недоговірна відповідальність у Європі та Італії». Наталія Філатова-Білоус розглянула «Відповідальність за шкоду, завдану у зв’язку з використанням ШІ», акцентувавши увагу на необхідності переосмислення традиційних підходів до умов деліктної відповідальності.

Рікардо Пазос представив європейський погляд на оцінку дефектності у продуктах, що постійно вдосконалюються. У свою чергу, Богдан Карнаух дослідив юридичне значення попереджень про небезпеку у справах щодо дефектної продукції.

Особливу увагу привернула доповідь Інни Спасибо-Фатєєвої, доктора юридичних наук, професора та члена-кореспондента НАПрН України, присвячена позастатутній відповідальності мажоритарних акціонерів та директорів компаній. Завершила роботу воркшопу доповідь Тетяни Цувіної щодо SLAPP-позовів, Директиви ЄС 2024/1069 та перспектив для України.

Другий день: поліграфологія, докази, права людини та сучасна криміналістика

22 вересня серед професійних дискусій помітне місце посіла панель «Поліграфологія у механізмі захисту прав та свобод людини: сучасні виклики, міжнародні стандарти та практика правозастосування».

Саме тут особливо виразно проявився міждисциплінарний характер сучасної юриспруденції. Питання поліграфології перебувають на перетині криміналістики, судової експертизи, юридичної психології, доказового права та прав людини.

Модератором панелі був Віктор Шевчук, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

У роботі панелі взяли участь представники України, Литви, Польщі та США. Серед них - Снєгуолє Матулєне, професорка Університету Миколаса Ромеріса; Ян Відацкі, професор Краківської академії; Оксана Стівенсон, віцепрезидент компанії Axciton Systems Inc.; Марчін Голашевський, президент Польської асоціації поліграфологічних досліджень; Володимир Журавель, президент Національної академії правових наук України; Микола Погорецький, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Олександр Мотлях, доктор юридичних наук, професор та фахівець у сфері поліграфології, а також низка інших експертів.

У межах дискусії порушувалися питання доказового значення результатів поліграфологічних досліджень, меж добровільності, процесуальних гарантій особи, європейських стандартів, конфіденційності, судово-психологічної експертизи та перспектив застосування технологій штучного інтелекту у поліграфології. Особливо цікавим є саме цей технологічний аспект, адже сучасна криміналістика дедалі більше використовує цифрові інструменти, а право має визначати межі їх застосування.

Третій день: європейська інтеграція та право штучного інтелекту

23 вересня увага значною мірою була зосереджена на процесах європейської правової інтеграції та цифрової трансформації.

Панель «Міжнародне приватне право в умовах адаптації законодавства України до права ЄС» об’єднала фахівців, які працюють у сфері міжнародного приватного права, міжнародного цивільного процесу, банкрутства, спадкового права та цифровізації договірних відносин.

Геннадій Цірат представив доповідь «Міжнародна правова допомога у цивільних справах в контексті наближення законодавства України до права ЄС». Олександр Бірюков звернувся до проблематики реформи законодавства про банкрутство в контексті європейської інтеграції.

Цікавим був виступ Михайла Шумило, присвячений відрядженим працівникам у проєкті Трудового кодексу та спробі імплементації Директиви 96/71/ЄС. Питання розвитку законодавства у сфері міжнародного приватного права та євроінтеграційні прагнення України розглянув Віктор Калакура.

Судову перспективу цієї проблематики представила Наталія Сакара з доповіддю про процесуальні особливості розгляду справ щодо повернення дітей. Наталія Філатова-Білоус проаналізувала адаптацію українських вимог щодо форми правочинів до законодавства ЄС у контексті цифровізації договірної практики.

Окремі виступи були присвячені спадковому праву та статусу юридичних осіб. Вікторія Хоменко розглянула єдність спадкового статуту та Регламент ЄС № 650/2012, а Інеса Шуміло - сферу дії особистого закону юридичної особи.

Поряд із цим 23 вересня відбулася панель «Право в епоху штучного інтелекту: довіра, відповідальність і цифрова трансформація». Її тематика є надзвичайно показовою для сучасного правознавства: штучний інтелект змушує юристів переосмислювати питання відповідальності, приватності, прозорості, людського нагляду, використання технологій у правосудді та самої професійної діяльності юриста.

Петро Білик, партнер практики технологій та інвестицій Juscutum, виступив із темою «Юрист у добу AI: як штучний інтелект змінює професію та вимоги до фахівців».

Рената Марчінаускайте представила тему «Дві сторони штучного інтелекту в кримінальному праві: від ШІ подвійного використання у злочинній діяльності до ШІ для кримінального правосуддя».

Цікавою була доповідь Гінтаре Макаускайте-Самуоле щодо керівних принципів використання штучного інтелекту в публічному секторі Литви, а Олена Фонова, голова Господарського суду Луганської області, звернулася до питання використання штучного інтелекту у судочинстві України та тенденцій формування судової практики.

Технологічний аспект доповнила доповідь Антона Семенова про правові межі автономних AI-агентів у кіберзахисті.

Четвертий день: податкове право, цифрова криміналістика та майбутнє юридичної освіти

24 вересня програма Форуму продемонструвала, наскільки тісно сьогодні поєднуються економіка, технології та право.

Панель «Оподаткування як засіб та умови трансформації: безпека, відновлення, технології, відповідальність» дозволила подивитися на податкове право не лише як на механізм мобілізації публічних фінансів, а як на складову економічної політики та середовище взаємодії держави, бізнесу й громадян.

Йорг Пуделька, суддя Адміністративного суду Берліна, представив доповідь «Оподаткування в Німеччині – актуальні виклики та шляхи вирішення». Ларс Брокер, голова Вищого адміністративного суду федеральної землі Рейнланд-Пфальц і голова Конституційного суду цієї землі, розглянув тему соціальної справедливості як конституційного принципу та оподаткування.

В’ячеслав Хохуляк, суддя Верховного Суду, проаналізував проблеми права платника ПДВ на бюджетне відшкодування від’ємного значення, а Валентина Юрченко, суддя Верховного Суду, звернула увагу на баланс між фіскальними інтересами держави та захистом права власності у податкових спорах.

Олександр Лукашев представив доповідь про доктрину бенефіціарного власника у практиці Верховного Суду, Євген Логвінов — про оподаткування в умовах відновлення та баланс інтересів держави і бізнесу, а Лариса Швецова — про трансформацію механізмів вирішення транскордонних податкових спорів у контексті євроінтеграції України.

Окремо варто відзначити практичні теми Сергія Броякова, який виступив із доповіддю «CRS: від теоретичних конструкцій до практичних кейсів», та Микити Плеханова, який розглянув особливості оподаткування у прифронтових регіонах.

Не менш цікавою стала панель «Кримінальне право в епоху цифрових технологій».

Юрій Гродецький представив тему «Кримінально-правова охорона прав особливого роду (sui generis)», Микола Карчевський — «Кримінально-правове регулювання та інформатизація: карта, лінія горизонту та що за ним».

Міждисциплінарний характер сучасного права продемонструвала доповідь Фолькера Кунце «Нейроправа починаються у вітальні». Євгеній Ісаєнко звернувся до теми кримінальних проваджень та міжнародного розшуку, а Олександр Радутний — до кримінально-правового регулювання захисту когнітивної приватності та інформаційного самовизначення.

Для науково-педагогічної спільноти особливе значення мала панель «Юридична клінічна освіта: 30 років інституціоналізації через реальну практику та самооновлення». Сам факт її проведення свідчить про важливість практикоорієнтованого підходу до підготовки майбутнього правника.

Серед учасників - відомі фахівці з України, Польщі, Чехії та США. Лія Вортем, професорка права Columbus School of Law Католицького університету Америки, має понад тридцятирічний міжнародний досвід розвитку клінічної юридичної освіти. Філіп Черніцький, президент Фундації польських юридичних клінік, представив міжнародний досвід розвитку клінічного руху.

Максим Томошек розглянув вплив 30 років клінічної юридичної освіти в Центральній та Східній Європі, а Андрій Галай порушив питання майбутнього юридичних клінік України.

Учасниками дискусії також стали Микола Сіома, Вадим Ланюк, Ірина Біляєва та Віталій Єлов, які представляють відповідно сферу правової допомоги, цифрової трансформації, юридичного бізнесу та практичної юридичної освіти. У центрі дискусії були інноваційні методи навчання, цифрові інструменти, штучний інтелект, партнерство університетів із професійним середовищем і підготовка студентів до реальної юридичної практики.

П’ятий день: аграрне право, продовольча безпека та екологічне право

25 вересня у центрі уваги опинилися питання, які мають особливе значення для розвитку України як держави з потужним аграрним сектором.

Панель «Продовольча безпека: правовий вимір повоєнного відновлення» об’єднала представників юридичної, економічної та аграрної науки.

Тетяна Курман, докторка юридичних наук, професорка, представила тему «Право людини на продовольство у XXI столітті: концептуальні засади та міжнародно-правові стандарти забезпечення стійкості продовольчих систем, продовольчого суверенітету і кліматичної справедливості».

Конституційно-правовий аспект представив Юрій Барабаш, суддя Конституційного Суду України, з доповіддю «Правовладдя vs гарантування соціальних прав».

Віталій Уркевич, суддя Великої Палати Верховного Суду, проаналізував оренду невитребуваних земельних часток (паїв) та її зв’язок із продовольчою безпекою, звернувшись до актуальної практики Великої Палати Верховного Суду.

Аграрно-економічний вимір представили Олександр Колісник із доповіддю про продовольчу безпеку та розвиток тваринництва і Олексій Красноруцький, який розглянув організаційно-правові та управлінські орієнтири розвитку аграрного виробництва.

Особливо актуальною для європейської інтеграції є доповідь Ніни Зилюк «Адаптація агросектору до вимог ЄС: переваги та ризики змін у правовому регулюванні обігу пестицидів та ГМ продукції в Україні». Міжнародний вимір проблеми продемонструвала Ірена Маліновська, яка присвятила виступ правовим засадам міжнародної співпраці у сфері забезпечення продовольчої безпеки.

Завершальним акцентом Форуму стала екологічно-правова проблематика. Панель «Екоцид як злочин проти майбутнього: глобальні виклики та український досвід» була присвячена еволюції концепції екоциду, перспективам його криміналізації, співвідношенню національного, європейського та міжнародного права, а також механізмам відповідальності за масштабну шкоду довкіллю.

Серед учасників цієї дискусії - Джалма Алварес Брошаду Нету з Бразилії, Віктор Чечерський, представник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, Ріната Казак, дослідниця Центру кліматичних наук і політичних досліджень у Швеції, Моніка Шульд, співзасновниця Ecocide Law Alliance, та інші фахівці з екологічного права і природоохоронної політики.

Особисте долучення до роботи Х Харківського міжнародного юридичного форуму дало можливість побачити, наскільки стрімко розширюється предмет сучасного правознавства.

Право вже не можна розглядати виключно через традиційний поділ на окремі галузі. Питання штучного інтелекту перетинаються із цивільним, кримінальним та адміністративним правом. Європейська інтеграція вимагає змін у приватному, трудовому, процесуальному та податковому законодавстві. Місцеве самоврядування дедалі більше розглядається крізь призму багаторівневого врядування. Аграрне право безпосередньо пов’язане з продовольчою безпекою, земельними відносинами, екологічними стандартами та правом Європейського Союзу.

Саме тому для викладача участь у таких професійних заходах має практичне значення. Сучасна юридична освіта повинна постійно оновлюватися разом із правовою системою. Теми, які ще кілька років тому могли здаватися вузькоспеціалізованими, сьогодні вже стають необхідною складовою професійної підготовки майбутнього правника.

Х Харківський міжнародний юридичний форум у цьому сенсі став не просто черговим науковим заходом. Його програма показала, що сучасна юридична наука перебуває у постійному русі - від класичних правових конструкцій до цифрового права, від національного законодавства до європейських стандартів, від теоретичних досліджень до практичних моделей їх реалізації.

Для науково-педагогічних працівників це також можливість переосмислити власні освітні курси, актуалізувати навчальний матеріал, звернути увагу здобувачів освіти на нові напрями правничої професії та показати їм право як живу систему, що постійно розвивається разом із суспільством.

Саме цим і цінний Х Харківський міжнародний юридичний форум: він створює простір, у якому зустрічаються наука, освіта, правозастосування та міжнародний досвід.

Долучення до роботи Форуму стало можливістю бути частиною цього професійного середовища, стежити за актуальними науковими дискусіями, знайомитися із сучасними підходами українських та зарубіжних правників і розширювати власний науково-педагогічний досвід.

П’ять днів роботи Форуму вкотре продемонстрували, що майбутнє юридичної науки формується не лише в аудиторіях чи на сторінках наукових видань. Воно народжується у професійному діалозі, у зіставленні різних наукових позицій, у міжнародному обміні досвідом та у відкритому обговоренні тих змін, які вже сьогодні визначають майбутнє права.

Х Харківський міжнародний юридичний форум став саме таким простором - простором знань, професійного спілкування, наукового пошуку та осмислення майбутнього юридичної професії.

Дмитро Кузьмін, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін