ОСНОВНИЙ ЗАКОН: ЧОГО МИ НЕ ЗНАЄМО ПРО КОНСТИТУЦІЮ УКРАЇНИ

Коли ми чуємо слово «конституція», у багатьох виникає асоціація із сухим юридичним збірником, зрозумілим лише адвокатам чи суддям. Проте Конституція України — це зовсім інша історія. Це документ із детективним сюжетом, написаний після 23 годин безперервних суперечок, що має пращурів у козацьких таборах XVIII століття та визнаний міжнародною спільнотою як один із найдемократичніших у світі.

Сьогодні слово «конституція» звучить гордо, суворо і максимально політично. Ми уявляємо товсті фоліанти, зали засідань парламенту та поважних суддів у мантіях. Але якби ви перенеслися на дві тисячі років назад і вигукнули це слово на вулицях Давнього Риму, перехожі, скоріш за все, подумали про медицину або будівництво.

Слово constitutio походить від латинського дієслова constituere, що буквально означає «установлювати», «упорядковувати», «формувати» або «створювати міцну основу».

Довгий час цим терміном користувалися лікарі. Вони говорили про «конституцію тіла»,⸺ тобто про статуру людини, її здоров'я, темперамент та здатність організму чинити опір хворобам. І, по суті, сучасна політична конституція виконує ту саму роль, що й біологічна: вона визначає, наскільки здоровим, міцним та стійким до внутрішніх криз є «організм» усієї держави.

Згодом слово підхопили римські імператори. Коли цезар видавав важливий указ, який ставав законом для всієї імперії, його називали constitutiones principum (установи принцепса). Це ще не був суспільний договір, а радше воля правителя, але саме тоді слово міцно увійшло в юридичний лексикон.

Справжня революція сенсів відбулася у XVIII столітті ⸺ в епоху Просвітництва. Мислителі та філософи вирішили: якщо будівля тримається на фундаменті, а людина - на міцному здоров'ї, то й державі потрібна своя «конституція». Але тепер це був уже не наказ тирана чи імператора, а суспільний договір. Люди домовилися: «Ми створюємо правила, які захищають нас самих від свавілля влади».

Відтоді Конституція перетворилася з простого терміна на головний політичний документ планети, який перетворює територію на державу, а населення ⸺ на вільну націю.

Напередодні 28 червня пропонуємо зазирнути за лаштунки створення нашого Основного Закону та дізнатися факти, які змушують подивитися на це свято зовсім інакше.

Факт 1. Козацький пращур: перша конституція у світі?

Довгий час вважалося, що перші конституції з'явилися в США та Франції наприкінці XVIII століття. Але українці забігли трохи наперед. 5 квітня 1710 року в місті Бендери гетьман Пилип Орлик підписав «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького».

У чому її унікальність для тогочасного світу?

• Обмеження абсолютизму: у часи, коли європейські монархи заявляли «Держава — це я», український документ обмежував владу гетьмана та засновував козацький парламент (Генеральну Раду).
• Поділ влади: у тексті чітко прослідковується поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки задовго до того, як французький філософ Монтеск'є детально описав цей принцип у своїх працях.

Хоча Конституція Орлика через геополітичні обставини не набула повноцінної чинності на всій території України, вона заклала тривкий ментальний фундамент: українці історично не терплять автократії та прагнуть суспільного договору.

Факт 2. Марафон довжиною в п'ять років

Україна здобула незалежність у 1991 році, але свій Основний Закон отримала лише у 1996-му. Чому так довго? Усі ці п'ять років точилася запекла політична боротьба та гострі дискусії між інститутом Президента (першим, а згодом і другим главою держави) та Верховною Радою. Це був період становлення молодої демократії, де кожна політична сила мала власне бачення майбутнього устрою країни.

Було створено кілька конституційних комісій, а на розгляд винесли понад 15 різних проєктів документа. Головними «гарячими точками» та каменями спотикання, довкола яких ламалися списи, стали:

• Державна символіка: точилися тривалі дискусії щодо остаточного юридичного закріплення синьо-жовтого прапора, тризуба та гімну як невід'ємних символів нової суверенної України.
• Статус Кримського півострова: гостро стояло питання визначення меж і повноважень кримської автономії у складі унітарної держави.
• Питання державної мови: потребував збалансованого правового регулювання статус української мови як державної та гарантії розвитку мов національних меншин.
• Розподіл владних повноважень: найважчим викликом став пошук балансу між президентською та парламентською формами правління ⸺ хто саме має отримати більше важелів впливу на управління країною.

Через ці глибокі розбіжності Україна залишалася останньою з пострадянських країн, яка була змушена жити за старою Конституцією 1978 року з безліччю поспішних змін та правок. Країна перебувала на межі глибокої конституційної та політичної кризи, яка вимагала негайного компромісу заради збереження держави.

Факт 3. Анатомія «Конституційної ночі»

Розв'язка наступила наприкінці червня 1996 року. Президент Леонід Кучма оголосив ультиматум: якщо парламент не ухвалить текст найближчим часом, він підпише указ про винесення проєкту Конституції на всенародний референдум. Це змусило депутатів мобілізуватися.

27 червня о 10:00 ранку розпочалося засідання, яке увійшло в історію як «Конституційна ніч».

• 23 години без сну: депутати голосували за кожну статтю окремо ⸺ абзац за абзацом. У залі точилися крики, ультиматуми та палкі дебати. На трибуні незмінно стояв голова профільної комісії Михайло Сирота, якого згодом назвуть «батьком української конституції».
• Історичне голосування: 28 червня о 9:18 ранку на табло з'явилася цифра 315 «за». Зал вибухнув оваціями, з'явилося шампанське, а перші промені сонця народні обранці зустрічали вже з чинним Основним Законом.

Чи знали ви? На момент ухвалення Конституції в сесійній залі був присутній і перший Президент України Леонід Кравчук. Він, як і багато інших, провів усю ніч у кріслі депутата, працюючи над компромісними формулюваннями.

Факт 4. Маловідомі та цікаві факти про документ

• Єдине свято в тексті: День Конституції ⸺ це єдине державне свято, яке безпосередньо згадується в самому тексті Основного Закону (Стаття 161).
• Міжнародне визнання: одразу після ухвалення Венеціанська комісія (авторитетний європейський орган з конституційного права) назвала українську Конституцію однією з найдемократичніших та найзбалансованіших у Європі, особливо в частині захисту прав людини.
• Маленькі копії: у 2011 році в Україні випустили мініатюрну Конституцію розміром 2х3 см. У ній 160 сторінок, а вага становить усього 15 грамів. Попри крихітний розмір, текст у ній цілком читабельний (за наявності лупи).

Факт 5. Живий організм: як змінювалася Конституція

Конституція ⸺ це не залізобетонна конструкція. Вона змінюється разом із суспільством. За 30 років незалежності ми кілька разів переходили від парламентсько-президентської до президентсько-парламентської форми правління і назад.

Найважливіша сучасна зміна відбулася у 2019 році. Тоді до преамбули та ключових статей Конституції внесли зміни, які чітко зафіксували незворотність стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі. Це рішення вивело цивілізаційний вибір українців із площини політичних обіцянок у ранг вищого закону держави.

Зрештою, Конституція ⸺ це не просто збірник сухих юридичних формулювань і не залізобетонна конструкція, застигла в часі. Це живий документ, який відображає зрілість усього суспільства. Вона є своєрідним суспільним договором, де кожен компроміс і кожна стаття спрямовані на те, щоб збалансувати інтереси, гарантувати свободу особистості та забезпечити стабільний розвиток країни.

Основний Закон починається не в залі засідань парламенту і не на сторінках офіційних видань. Він починається з нашої щоденної правової культури ⸺ з поваги до правил співжиття, дотримання законів та визнання прав тих, хто поруч із нами. День Конституції ⸺ це перш за все привід згадати, що міцна та успішна держава будується на фундаменті взаємної відповідальності між громадянином і владою, де закон є одним для всіх, а права людини ⸺ найвищою цінністю.

Дмитро Кузьмін, старший викладач кафедри
соціально-гуманітарних дисциплін