Нинішній жовтень збагатився ще на один ювілей: минає 30 років відтоді, як Україна приєдналася до Ради Європи.
Бути чи не бути нашій державі у європейському соціально-правовому просторі у тій чи іншій формі – саме через цю дилему вже аж понад одинадцять років точиться війна, з них 1332 дні – повномасштабна. Ну ніяк не хоче московія випустити Україну зі своїх пазурів, не може дозволити їй стати учасником континентальної співдружності демократичних народів! У цьому, на жаль, путіну підспівують і деякі його посіпаки, так би мовити, наші сусіди…
Але як би там не було, та, як говорить давнє східне прислів’я, «собака гавкає, а караван іде». Бо таке аж занадто тривале протистояння є не просто територіальним, а ментальним. Тому український «караван» обов’язково дійде туди, куди заплановано. Тим більше, якщо цей курс чітко прописаний в Основному Законі держави.
Реальний рух у напрямі Європи почався зразу з набуттям незалежності. Для досягнення цієї мети спочатку потрібно було імплементувати у національне законодавство європейські стандарти у сфері верховенства права, демократії та прав людини. Тому 14 липня 1992 року Україна подала заявку на вступ саме до Ради Європи (РЄ).
Адже Рада Європи – це і є міжнародна організація, яка безпосередньо займається захистом прав людини та демократії і до складу якої входять 46 європейських країн.
Ще до набуття членства в РЄ Україна стала стороною декількох провідних правових документів цієї організації, зокрема Європейської культурної конвенції, Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, Рамкової конвенції про захист національних меншин.
Протягом 1994 року відбулись візити авторитетних європейських юристів в Україну з метою визначення прогресу у виконанні реформ, і 26 вересня 1995 року під час своєї вересневої частини сесії 1995 року Парламентська асамблея (ПА) РЄ ухвалила позитивний висновок № 190 (1995) щодо заявки України на вступ до Ради Європи. В Асамблеї нашій країні було надано 12 місць.
Завершенням цієї складної і тривалої (понад три роки) процедури стало засідання Комітету міністрів РЄ, яке відбулося 19 жовтня 1995 року, де одностайно було ухвалено резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації.
31 жовтня 1995 року Верховна Рада України ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи.
Сьогодні подальшою ціллю України в цьому напрямку є її вступ уже до Європейського союзу (ЄС). Цей процес, як ми знаємо, важко, але рухається. Існує багато чинників, які, на жаль, його уповільнюють. І першозадачею тут знову ж таки є максимальне злиття правового поля нашої держави з європейським законодавством.
Європейський Союз – це регіональне утворення, яке включає 27 країн і в якому поєднуються ознаки міжнародної організації та держави, але з юридичного погляду він не є ні тим, ні іншим. Його головною метою є максимальна політична та економічна інтеграція держав. Основними інструментами для цього є розробка спільних правил співіснування, створення спільних органів влади, ведення загальної зовнішньої та безпекової політики, розвиток спільного ринку, запровадження єдиної валюти (євро) та ухвалення спільних законів.
До речі, на відміну від Євросоюзу, Рада Європи не може видавати обов’язкові закони, однак ці дві міжнародні організації мають деякі загальні символічні атрибути, наприклад, гімн і прапор.
Найбільш відомим для громадян України органом Ради Європи є Європейський суд з прав людини, який діє відповідно до Європейської конвенцією про захист прав людини та основних свобод, яка вважається найзначнішим досягненням Ради Європи.
Зате громадяни росії вже не матимуть змоги звертатися зі скаргами до цього суду з підстав порушення їхніх прав. Адже, оскільки ця недодержава розпочала широкомасштабну війну проти України, в межах якої здійснює масові вбивства цивільного населення, чим грубо порушує норми міжнародного права, то ще 15 березня 2022 року Комітет міністрів Ради Європи прийняв рішення про припинення членства росії в Раді Європи у контексті статті 8 Статуту.
Україна ж навпаки взяла на себе ряд зобов’язань, спрямованих на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів, і прогрес у цьому напрямку стабільно відзначає спеціальний моніторинговий механізм, який завжди застосовується до країн-членів Ради Європи, що перебувають у процесі реформування національного законодавства.
І ніякі варварські рашистські нічні бомбардування мирних житлових будинків, що, на жаль, тривалий час відчувають на собі й ніжинці, не зламають віру українців у Перемогу і не змінять їхню підтримку руху нашої держави до панування загальнолюдських цінностей та європейських стандартів, пов’язаних із захистом прав і свобод людей.
Тримаймося!
Олександр ГРАБОВЕЦЬКИЙ, провідний юрисконсульт
(огляд за матеріалами сайтів відкритих медіаресурсів)
ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ
16600, Чернігівська обл.,
м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. 10,
навчальний корпус № 1,
навчально-методичний відділ.
(04631) 2-31-30
vstup@nati.org.ua
АДМІНІСТРАЦІЯ
16600, Чернігівська обл.,
м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. 10.
.
.
(04631) 2-52-70
natinau@ukr.net